В минулому році команда волонтерів нашої школи започаткувала проєкт «Жити разом» –   створення інтерактивної «Карти доступності міста Білозерське».  Як зараз працює проєкт? Деталі цієї ініціативи та про її результат розповіла координатор проєкту — педагог-організатор Наталя Сковородкіна.

 – Як народилась ідея проєкту «Жити разом»? Для кого він?

– Для «невидимих» людей – часто саме так називають людей з інвалідністю, з обмеженими можливостями. Люди часто говорять, навіщо робити пандуси, тротуари і взагалі доступність міста для інвалідів, у нас же їх практично немає. На що у нас є сумна відповідь: ви їх не бачите, тому що вони не мають можливості вийти на вулицю! Суспільство намагається не помічати те, до чого не готове. Лікарня, банк, магазин, торговий центр, спортзал і кафе можуть бути як доступні, так і недоступні, що буває набагато частіше, для людини на візку або з іншими порушеннями в нашому місті. Найбільша зручність для таких людей, передбачена власниками та керівниками закладів, це – пандуси. Здебільшого вони облаштовані в закладах освіти, лікарнях, а місцеві бізнесмени не всі вважають за потрібне навіть таку малість. Взагалі, я вважаю, що обмежені можливості не у людей з інвалідністю, а у суспільства, яке не може їх забезпечити.

Досліджуємо місто на доступність

Хто автор ідеї проєкту та його творці?

– Наша команда, що складається з лідерського активу дитячо-юнацької організації «Райдуга» Білозерської ЗОШ № 18,  а саме — Анастасія Бовкун, Анна Мотрич, Андрій Заїка та Орина Баннікова, вирішила підтримати таких людей і внести свій вклад в розвиток суспільства без бар’єрів і стереотипів.

      Наше учнівське самоврядування кожного року ініціює та реалізує соціальні проєкти. Для виявлення проблеми ми проводимо опитування, анкетування учнів, обираємо напрямок, за яким будемо працювати в навчальному році. Тож, коли лідер Анна Мотрич озвучила проблему доступності, актив її підтримав, а учениця 8 класу Анастасія Бовкун запропонувала створити карту доступності міста та навела приклади вже існуючих карт великих міст, до речі, їх—одиниці. За допомогою у створенні такої карти діти звернулись до мене, разом вивчили можливості Google-карт, вимоги, розподілили обов’язки.

Інфографіка дослідження

–  Як ви виконували проєкт?

– У вільний від навчання час команда досліджувала і продовжує досліджувати місто на предмет доступності для людей з інвалідністю та маломобільних груп, фотографують, збирають інформацію. Потім ми публікуємо всі отримані дані на Google-карті.

      Тепер у таких людей з’явилася можливість заздалегідь дізнатися, куди варто збиратися, а куди краще не треба.. Інструменти управління картою дозволяють збільшувати і зменшувати масштаб самої карти чи обраного об’єкта. Для відображення об’єктів соціальної інфраструктури на карті передбачені зрозумілі іконки відповідного кольору, що відображає ступінь доступності об’єкту: повністю доступний, частково доступний або недоступний. Вибрати об’єкт можна з відкритого списку або шляхом активації символу цього об’єкта на карті (наведенням на нього курсора і «кліком» лівою кнопкою миші). Після цього зліва з’явиться «спливаюче» вікно, що містить наступну інформацію:  фото об’єкта,  назва об’єкта, посилання на сайт (за наявності), опис доступності об’єкта.

– Чи знадобились кошти для реалізації і як проєкт працює зараз?

– Дітьми вже опрацьована частина міста з найбільш відвідуваними місцями, на карту нанесено більшість магазинів, школи, перукарні, аптеки. Наступними об’єктами стануть об’єкти медичної та соціальної сфери, міської інфраструктури, відпочинкових зон. В подальшому ми плануємо публікувати інформацію про послуги, що надаються; про категорію населення, що обслуговується (за віком, по інвалідності);  режим роботи,  контактну інформацію Створена карта постійно оновлюється, посилання на неї поширюється засобами соціальних мереж.

      Коли ми розпочали втілювати проєкт в реальність, нам часом здавалось, що ми переоцінили свої можливості. З Інтернету ми дізнались про велику ціну такої ініціативи, але не знайшли жодної карти українських міст, лише намагання. Наша карта ще не є досконалою, тому ми наш проєкт «переробили» в «твердий»: ми почали шукати гроші і програміста, який за ці гроші допоможе нам. Але знайшовся студент-програміст, який виявив бажання співпрацювати з нами безоплатно і вже розробив нову карту. Нам залишилось  зібрати гроші на її хостинг.     

      Виявляється, маючи велику мету і бажання, вміння запалити своєю ідеєю інших. Це спонукає нас діяти ще з більшим запалом. 

До речі, нашою ініціативою зацікавились. В якості експертів мене та Анастасію Бовкун було запрошено поділитися досвідом реалізації учнівських соціальних проектів на Всеукраїнському Форумі з учнівського соціального проектування, що відбувся в межах проєкту План дій: учнівські соціальні проєкти у м. Києві. Проєкт реалізує організація «Вчителі за демократію» у межах «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється «Pact» в Україні.

Презентація проєкту

А 25 квітня в Київській міській державній адміністрації відбулась урочиста церемонія нагородження переможців VІІІ Всеукраїнського конкурсу “Моральний вчинок”, організаторами якого виступили Асоціація українських правників, представництво Української федерації Америки в Україні, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Державний університет інфраструктури та технологій. Наші учні стали переможцями в номінації “Спеціальна відзнака” із соціальним проєктом «Жити разом».

Ділимось досвідом

      Сподіваємось, що дорослі, побачивши намагання дітей, приєднаються та зроблять більш дієві кроки на зустріч людям з особливими потребами. Тож, все ще попереду.

Анна Мотрич

Tagged With:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.