Ви колись мріяли стати президентом, чи керувати великою компанією?   А може ви мріяли мандрувати світом? Ось і я про щось схоже мріяла і до сьогодні продовжую це робити,.

Я завжди з нетерпінням чекаю вечірнього перегляду новин по телебаченню з моїми батьками. Я вважаю дуже важливим бажання дізнатися про те, що відбувається у світі, навіть у молодому віці. Хоча, можливо, і не зрозумію глибини деяких сюжетів. Мені цікаво спостерігати за побудовою стрічки новин, їх послідовністю, продуманою  репортерами, ньюзмейкерами, цілою командою творців-журналістів для таких людей, як я.

Нещодавно я почала досліджувати світ журналістики як можливу майбутню професію. Я закохалась в ідею про подорожі і запис світових подій для широкої аудиторії. У мене склалося враження, що журналістика має на меті точно відобразити те, що відбувається в суспільстві. На жаль, це моє враження не зовсім співпадає з дійсністю. Зростання цифрових технологій приносить нові етичні дилеми для журналістів. Новини тепер створюються не тільки професіоналом, але й  випадковим перехожим, який опиняється в потрібному місці в потрібний час з камерою або просто смартфоном в руках. Єдиний спосіб, яким неможливо публікувати інформацію в Інтернеті, – це скласти повідомлення в пляшку та кинути його в море. Все інше – електронна пошта, голосовий телефонний дзвінок, додатки для смартфонів, доступні кожному. З одного буку це чудово, але з іншого…

Наша цифрова екосистема, здається, перетворилася на ідеальне середовище для перекручених і хибних новин. І таке середовище процвітає. Фальшиві новини, так звані «фейки» розповсюджуються в політичних цілях або просто для розваг. Отже, ми опиняємось в битві  між фактами та брехнею. Це змусило мене зрозуміти, що журналістика має стати інструментом соціальних змін. Чесна, прозора журналістика важлива сьогодні більше, ніж будь-коли. Я хочу, щоб люди  мали доступ щодня до справжніх новин, щоб скласти власне судження про те, що відбувається у їхньому світі. Думаю, сучасним журналістам слід частіше нагадувати про етику та професійні стандарти журналістики.

Найбільше, що особисто мене приваблює в цій професії, − це можливість проявити свою фантазію. Немає ніяких перешкод, але існують правила та принципи. Та все ж, в своїй роботі тільки я вирішую, де місце тій чи інші букві. Я створюю свій світ, в який поринаю з головою. А коли, все ж таки, вирішую впустити інших в свій світ, завжди відчуваю хвилювання. У кожного, хто прочитає мене, − свої думки, погляди, тому я готова до критики, намагаюсь правильно сприймати її та робити висновки.

Я хочу бути журналістом, щоб  висловлювати свої думки. Таким чином, я не тільки сама зможу  розвиватися, а й допомагати розвиватись іншим. Мене не зовсім влаштовує те, що відбувається на екранах телевізорів та радіо-ефірах сьогодні. І я хочу це змінити. Звісно, я сама не впораюсь, але вірю, що, в нашій країні багато молодих людей, готових дотримуватись журналістських принципів, готових творити зміни.

Анастасія Бовкун

Tagged With:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.