В маленькому місті Білозерське в 2014 році завідуюча бібліотекою міста та співзасновник суспільної організації «Ініціатива заради добробуту» Марина Кирилова заснувала літературну студію «Відродження» для талановитих мешканців міста.
В нашому місті дуже багато талановитих людей і просторів, де вони можуть розвивати свої вміння. А ось для поетів, письменників і просто любителів поспілкуватись на літературні теми не було жодних умов, окрім міської бібліотеки. Але, все ж таки, попри всі труднощі, ці люди об’єдналися і почали плідно працювати над улюбленою справою.
Керівник студії Сергій Нікода намагався як можна більше навчити своїх однодумців правилам написання віршів. До кожного заняття він ставився дуже відповідально, ретельно підбирав тему і створював комфортні умови для роботи. Наприклад, попередня тема мала назву «Осінь і кофе». В своє коло вони щиро запрошують людей різного віку, різних поглядів та інтересів. Так, в невимушеній атмосфері, за чашкою чаю з солодощами, творчі люди Білозерська цікаво проводять час разом, обговорюючи чи то новинки літературного простору, чи то вірші, написані напередодні.
Коли в багажі студії назбиралось достатня кількість віршів, поети почали замислюватися над тим, щоб випустити власну збірку. Коштів на той момент дуже бракувало, тому організація прийняла рішення взяти участь у проєкті від компанії ДТЕК «Місто своїми руками». Написали проеєкт, здобули перемогу, а на отриманий грант вирішили надрукувати збірку віршів, яку назвали «Прикосновение».
Пройшов ще деякий час і, нарешті завітний збірник був у руках. На його презентацію було запрошено багато людей. Учні шкіл теж завітали. До речі, представники моєї школи №18 бібліотекарка Олена Філіпенко, учениця Інна Кругова і вчитель з фізики Валентина Цикалюк взяли активну участь у створені збірки. Зараз Інна навчається в 11 класі, будує великі плани на майбутнє та не забуває про улюблену справу, яка приносить їй щастя, а в майбутньому, сподіваюсь, і успіх та визнання. Валентина Іванівна – більш досвідчений поет. Вона, викладає свій цікавий предмет, іноді цитуючи якогось письменника, а на перервах та у вільний від перевірки зошитів час продовжує віршувати. І виходить це в неї якось само по собі і дуже душевно.
В інших школах міста також було проведено додаткові презентації, щоб діти змогли краще ознайомитися з творчістю свого міста. Учні вчили вірші із збірки та декламували їх перед публікою. Це принесло багато задоволення не тільки дітям, а й батькам, які завітали на представлення збірки.
Збірка «Прикосновение» зацікавила велику кількість людей. І декілька слів з цього приводу сказала Валентина Цикалюк: «Після виходу збірки я відіслала її до Києва своєму синові. Коли я сказала, щоб чекали подарунок, то додала, що в ньому частинка моєї душі. Через деякий час мені зателефонував онук і сказав, що відніс збірку до школи та показав її вчительці. Їй вона так сподобалась, що та попросила подарувати один екземпляр. Я була дуже здивована тим, що наші вірші зацікавили таку кількість людей. Здавалося б, ми жителі звичайного маленького міста зацікавили своєю творчістю столицю. І ось, с того моменту пройшов час, а ми все одно плідно працюємо. Коли приходиш на заняття, то потрапляєш у світ поезії. Всі тобі висловлюють свою думку з приводу того чи іншого. Атмосфера дуже затишна та сприятлива для роботи».
А минулого року, на одному із засідань студії, її натхненниця й одна із засновників – Алевтина Василівна Мудрян повідомила, що мешканець Білозерська, шістнадцятирічний Дмитро Вовчак, захворів на рак. Поети-однодумці без вагань зголосились допомогти хлопцеві. Вирішено було продати примірники, що залишилися, а отримані кошти передати мамі Дмитра. Примірників залишалося небагато, тому на думку добродіям спало організувати благодійний ярмарок виробів ручної роботи. Учасниками студії було створено групи у соціальних мережах, запрошено безліч людей до участі, розіслано купу оголошень. Марина Кіріллова взяла на себе обов’язки менеджера благодійної акції. Під її пильним керівництвом збиралися роботи на ярмарок, друкувалися рекламні листівки. Всі учасники літературної студії «Відродження» зробили свій внесок до благодійної акції, а Сергій Нікода написав віршовану присвяту Дмитрові.
Так, за такий короткий проміжок часу в житі міста і його жителів небайдужі творчі люди створили те, що протягом довгих років буде гріти душу багатьом цінителям мистецтва.
